Декада природничо-математичних дисциплін
v Тема:Літературно-музична година «Математика і кохання»
v Мета:виховувати у дітей зацікавленість до математичних знань ,розвивати пізнавальну активність, мову, творче мислення, виховувати любов до математики.
v Обладнання:Кольорові прапорці,кольорова крейда,
папки з обкладинками у вигляді малюнків «серце»,
«математичні символи та фігури»
Cценарій літературно-музичної години
1. Пісня «Математик»
Ты даже делишь синусы в уме
Но это все не интересно мне
А лучше наши имена прибавить
Весна, весна равно в конце поставить
Припев:
Математик, математик
У тебя одни задачи, на уме одни задачи
Математик, математик
А девченки в нашем классе
На тебя глядять иначе
Математик.
Но ты влюблен в сухие логарифмы
Тебя совсем, совсем не греют рифмы
Тебе бы только тангенсы считать
А мне, а мне весна мешает спать
Ты щелкаешь примеры как крехи
Закрыто серце в цифры как в доспехи
Ну что же что же делать мне с тобой
Скажи скажи скорей ,прфессор ,мой
2.вірш «мова епсилон-дельта»
(міркування математика вголос)
Якщо я до тебе нахилюся на епсилон
А ти наблизишся на дельта
(а відстань між нами була епсилон +дельта)
То затанцюють у світі яснім
всі інтеграли та диференціали
Якщо я наближуся до тебе на епсилон
А ти не подолаєш відстані дельта
То відстань між нами ніколи не досягне нуля
Послідовність намагань не досягне границі
А якщо я знахабнію, подолаю відстань епсилон +дельта
Зітру точну верхню грань між нами
То це може тобі не сподобатись більше, ніж дельта
І ніколи не взнаю чи ти прямуєш до того ,що й я
Якщо ж я застидаюсь і не ступлю ні кроку,
епсилон стане рівним нулю
Тоді я довіку матиму мороку
3.»Я вчила математику…»
Я вчила математику, щоб знайти рішення рівняння з двома сталими-тобою і собою. Я вчила алгебру, щоб порахувати твої посмішки. Я вчила геометрію, щоб знайти твої координати та дізнатись відстань до тебе. Вчила криптографію, щоб розшифрувати твої думки. Обчислювала інтегральні рівняння, щоб знайти спосіб поєднатися з твоїм житям. Числа – не результат, вони –спосіб. Хтось вивчає мови, щоб сказати коханому «Люблю тебе».Хтось виводить хімічні рівняння . щоб віднайти формулу кохання. Хтось вивчає біологію, щоб краще зрозуміти закохане серце. Хтось тренується на бігових доріжках, щоб добігти, допливти до коханої. Люди будують мости один до одного, прокладають автобани, запускають нові рейси. Кохання – понад усе. І я з повною відповідальністю заявляю : 1+1=ми, коханий мій.
4.
Кохання існувало завжди і всюди, незалежно від часу , місця, або ситуації. Кохання існує вічно Коли все змінюється: часи, люди,мода, смаки, погляди на життя, кохання залишається незмінним.
5. вірш
Розкажу тобі думу таємну
Дивний спогад мене обпік
Я залишуся в серці твоєму
На сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн
на сьогодні, на завтра , на завжди
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
На яку ти мене прирік.
То все разом , а ти окремо
І сьогодні і завтра,й навік.
6. Пісня «Ніч яка темна»
Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, алгеброй зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Невже ж не чуєш
Як я тебе кличу?
Хоч на коліна ставай.
Навіть якщо ти мене не кохаєш,
Списати алгебру дай.
Я так промучивсь до самого вечора,
І я не спав і не їв,
Я проклинаю рівняння і корені
Без них на світі б прожив.
А от без тебе, моя ти голубонько,
Не проживу я ні дня.
Друзям віддам геометрію, алгебру,
Аби була ти моя.
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, алгеброй зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Невже ж не чуєш
Як я тебе кличу?
Хоч на коліна ставай.
Навіть якщо ти мене не кохаєш,
Списати алгебру дай.
Я так промучивсь до самого вечора,
І я не спав і не їв,
Я проклинаю рівняння і корені
Без них на світі б прожив.
А от без тебе, моя ти голубонько,
Не проживу я ні дня.
Друзям віддам геометрію, алгебру,
Аби була ти моя.
7. Вірш
Ой ти, козаче, голова нерозумна!
Не думаю я так як ти.
А без науки, без математики,
Важко по світу іти.
Не думаю я так як ти.
А без науки, без математики,
Важко по світу іти.
То ж сядемо в купочці тут під калиною
Будем навіки разом
Хай в голові будуть рівняння і корені-
Не пустота і туман.
І у ніч місячну , зоряну, ясную,
І серед білого дня
Славною буде нехай математика-
Любов і твоя і моя.
8. вірш «Весна»
Весна... Пробудження природи.
Вітрець тендітний і ясна блакить
Несе нас у незвідані простори,
Подарувавши неповторну мить.
Весна... Листочки зеленіють,
І все якесь інакше стало враз.
Вона дарує сподівання й мрії,
Спішить, спішить, спішить до нас...
Весна... Кохання зацвітає
Й душа щасливо й радісно співа.
Вона прекрасна. Нас вона вітає.
Це тільки їй усі мої слова.
Весна... Пробудження природи.
Вітрець тендітний і ясна блакить
Несе нас у незвідані простори,
Подарувавши неповторну мить.
Весна... Листочки зеленіють,
І все якесь інакше стало враз.
Вона дарує сподівання й мрії,
Спішить, спішить, спішить до нас...
Весна... Кохання зацвітає
Й душа щасливо й радісно співа.
Вона прекрасна. Нас вона вітає.
Це тільки їй усі мої слова.
9.
Знаєш люба, ти досі сидиш в моїй голові, незважаючи, що вже минуло стільки часу. Ти лишила осад, або навіть два: один десь з ліва там де дві третіх грудної клітки (ні то певно не осад, а просто порожнеча), другий в голові певно в тій частині, яка відповідає за математику (я завше любив математику) тому, що в мене завжди один плюс один дорівнювало два. Ти ж вирішила, що то занадто просто, потрібно скласти, якусь іншу формулу до прикладу (1+(n+1))-n=2. Ми певно просто різні. Ти схилялась до хімії, якщо для мене хімія то два елементи, які утворювали одну сполуку, то ти марила двома сполуками, які при реакції (взаємодії) утворюють одну ту, що була з початку, а інша просто випаровувалась або залишалась в осаді. Деколи, щоб краще проходила реакція ти додавала якогось вогню чи кисню. Тепер та частина в моїй голові, яка відповідає за математику, постійно видає помилку один плюс один дорівнює один. Певно моя математика перемішалась з твоєю хімією і з двох доданків лишився один, а інший просто залишився в осаді десь там з ліва де дві третіх грудної клітки. Мозок завмер тепер він не може додавати один плюс один, він механічно підставляє один плюс n, мінус n де n від двох до… там зліва де дві третіх грудної клітки спочатку стало порожньо, а потім n плюс один.Ні я не звинувачую тебе, і навіть не проклинаю, просто жалкую, що для мене один плюс один вже ніколи не дорівнюватиме два…
10. Пісня: Крестик ты мой, я твой нолик.
Квадратик ты мой, я твой ромбик.
Катет ты мой с гипотенузой,
Формулы все для меня не обуза.
Припев: Мы ночами плохо спим,
Математику зубрим.
Огорчать плохим ответом
педагога не хотим
Ты даешь нам всем совет,
Как дать правильний ответ, и любимее предмета просто в нашем центре нет
Математику зубрим.
Огорчать плохим ответом
педагога не хотим
Ты даешь нам всем совет,
Как дать правильний ответ, и любимее предмета просто в нашем центре нет
Площадь моя, я твой периметр.
Я твой обьем, хоть й невидим.
Косинус ты, я твой синус,
Плюсик ты мой, я твой минус.
Припев: Мы ночами плохо спим,
Математику зубрим.
Огорчать плохим ответом
педагога не хотим
Ты даешь нам всем совет,
Как дать правильний ответ, и любимее предмета просто в нашем центре нет
11.вірш «любі мої вчителі» Колодченко
Любі мої вчителі, що ви наробили
Як оте рівняння з «х»
Ви нам сотворили?
Чи закохані були, як його складали
Чи закони математики ви позабували?
Але, щоб на світі цим вас не розчарувати
Ми вирішили по-своєму його розв’язати
Якщо ікси та ігреки спростити,
квадрати й корені також,
вони тут зовсім недоречні ,
бо надворі весна,
А в жилах грає кров
то розв’язком рівняння
завжди буде любов!
12. читає Черешень
Сонце спустилося низько.
Вдягнемо кроки на низку.
Разом підем серед міста,
Щоб відшукати край світу...
Хай, березень, слизько –
Ти біля мене так близько,
Пальці в обіймах сплелися,
Їх не розірве і криця.
Небо таке надзвичайне –
Просто рожеве і гарне.
Очі твої бездоганні,
В їхнім втоплюся бажанні.
Усмішка щира і мила,
Мов в барельєфі застила...
Сонце останнім промінням
Світло кидає, і тінню
Падає то`бі на щоки,
І на чоло ледь широке,
Шкіра стає в колір неба,
Більше нічого й не треба...
Вдягнемо кроки на низку.
Разом підем серед міста,
Щоб відшукати край світу...
Хай, березень, слизько –
Ти біля мене так близько,
Пальці в обіймах сплелися,
Їх не розірве і криця.
Небо таке надзвичайне –
Просто рожеве і гарне.
Очі твої бездоганні,
В їхнім втоплюся бажанні.
Усмішка щира і мила,
Мов в барельєфі застила...
Сонце останнім промінням
Світло кидає, і тінню
Падає то`бі на щоки,
І на чоло ледь широке,
Шкіра стає в колір неба,
Більше нічого й не треба...
13. Пісня “Гранитный камешек» Шаповал, Покідишева
1-й Весь день синусы учу/3 раза
Но боюсь к учителям туда идти
Ведь у них гранитный камешек в груди 2 раза
2-й Ну а я вчера не выучил урок
3-й Лучше ты к ней в кабинет не заходи 2 раза
У нее гранитный камешек в груди
4-й Лучше буду про любовь я фильм смотреть,
Чем над алгеброй весь вечер просидеть,
Я советую в класс «право» приходи»
Там не страшен этот камешек в груди.
14 вірш , читає Костенко
И о чем вы говорите не пойму
Математику я больше всех люблю.
Математики они не сухари.
И гранит науки нужен им в груди.
15. Математики придумали формулу для пошуку кохання (вчитель)
Ось як ця формула працює:
1 Оберіть максимальний вік, до якого Ви хочете вийти заміж/ одружитися, наприклад, 39 років. Назвемо це N.
2. Вирішіть також, з якого саме віку ви почнете розглядати потенційного чоловіка, дружину, наприклад, в 20 років. Цей показник позначимо літерою P.
3. Тепер потрібно P відняти від N (39 - 20), а потім помножити результат на 0,368. Отримаємо - 6,992.
4. Отриману цифру округлюємо (за стандартними правилами) у більший або менший бік (одержимо 7)і додаємо до мінімального віку, з якого ви починаєте шукати супутника життя. Тобто 7 + 20 = 27.
Таким чином, ми отримуємо ваш оптимальний вік для пропозиції руки і серця.
Хто сказав, що математика не романтична ?
16 .
Серед усiх чудес свiту найбiльше чудо - це людина i кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пiзнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. I навiть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цiнностей, як грошi, влада, слава i кохання, то переважна бiльшiсть вибрала б останнє.
Так що ж це таке - кохання? З цього приводу є багато думок i визначень. Звичайно це стан душi людини. Але це стан такої сили потрясiння, захвату, захоплення, екстазу, який змiнює людину фiзично i духовно.
17.
Але не всiм людям вiд природи дано кохати. Дехто проживає життя, так i не пiзнавши сили цього надзвичайного почуття, почуття, якого не купиш нi за якi грошi. Воно або є, або його немає, i примусити себе кохати нiхто не може. Кохання не можна запланувати, воно не буває з примусу. Це надзвичайно тонке почуття, яке може зруйнувати необережне слово, погляд. Воно вривається в життя раптово, навiть коли не чекаєш, навiть коли це тобi не потрiбно. Це як мана, як раптове опянiння. З приходом кохання життя набирає сенсу, повноти, з людиною вiдбуваються метаморфози: вона спiває, хоче слухати поезiю, починає малювати, писати твори, музику, починає по-iншому бачити небо, квiти, зелень. Людина нiби в опянiннi, емоцiї переважають над розумом. Кохання - це робота серця, емоцiй, духу.
18.
Дуже часто кохання буває одностороннiм, i тодi воно перетворюєть ся на муку, причому ця мука теж найчастiше буває надзвичайної сили. У коханнi налито не лише меду, а й отрути. Цiкаво, що кохання нiби проходить кiлька етапiв, найчастiше три. Спочатку це платонiчне замилування, романтика, квiти, музика. Пiзнiше - пристрасть, а потiм - довiра, привязанiсть, спорiдненiсть душ. Люди стають iнколи рiднiшими нiж брати i сестри по кровi.
Звичайно, кожен мрiє про красиве кохання, романтичне, єдине i неповторне. Та не всi розумiють, що воно не приходить саме собою, що потрiбна ще й велика робота душi i серця. Кохання - це велика сила i натхнення, якi рухають таланти, пробуджують здiбностi. Яке буде у людини кохання - залежить вiд культури, вiд виховання, вiд характеру. Дуже б хотiлося, щоб кожна людина пережила це надзвичайне почуття, бо коли люди щасливi, тодi держава сильна.
- пісня «я придумаю пісню про кохання», виконує Грищенко С.19.
НЕ часто я кажу тобі:"Кохаю"
і ласку не щодня тобі несу,
але на дні душі оберігаю
кохання наше, вранішню росу.
В потоці слів не граємось словами
Живе у нас бурхливість гордих літ
Але кохання володіє нами
воно прекрасне і в 17 літ!
і ласку не щодня тобі несу,
але на дні душі оберігаю
кохання наше, вранішню росу.
В потоці слів не граємось словами
Живе у нас бурхливість гордих літ
Але кохання володіє нами
воно прекрасне і в 17 літ!
20.
Любов застає людей зненацька.До цього ніхто не готується.Непрохана і неждана, але неминуча!
Та, що очищає душу, наповнює її великою радістю, та, що манить і кличе за собою, заставляє страждати і робити нелогічні вчинки. Прийшла –і ти весь у її полоні!
21
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
- пісня «Кохання єдине»,виконує Мацепура І.
22.
Я не заздрю уже нікому –
Де ще мудрих таких знайти?
Це ж мені стало вперше відомо:
Ікс плюс ігрек – це будеш ти.
І здається, що я володію
Віковічним секретом краси
Лиш тому, що я розумію
Загадкові твої ікси.
Розумію? Який там розум!
Просто здорово, що ти є!
Що вслухається в ніжні погрози
Збаламучене серце моє.
Я не заздрю уже нікому –
Де ще мудрих таких знайти?
лиш мені це відомо:
Ікс плюс ігрек – це будеш ти
23 .тест «Любов і геометрія», проводить учитель
Проводиться тест “ Любов і геометрія”.
Виберіть геометричну фігуру, яка вам найбільше подобається. Німецькі психологи стверджують: “Фігури скажуть вам – із ким ви маєте справу”.
Трикутник основою вниз. Вона - привертає увагу гарним одягом, любить ніжність. Він – має жагу до самоутвердження, внаслідок цього часто змінює обраницю.
Трикутник основою вгору. Вона – любить романтичну музику, притемнене світло і ніжну прелюдію. Він – шукає жінку-матір, яка б за ним доглядала, пестила його.
Ромб. Даний тип людини має багату любовну фантазію, людина пристрасна, але не віддана.
Прямокутник. Цю фігуру вибирають люди, які шукають упевненості й захисту, велике значення надають вірності. Вона ніколи не поставить під загрозу свої стосунки заради тимчасового зв’язку.
Круг. Такі люди без комплексів, йдуть за своїми бажаннями. І він, і вона знаходяться в пошуку нових партнерів. Для них важливі тільки любовні пригоди.
Квадрат. На першому місці у коханні – розум, який контролює всі емоції. Головна умова любовних стосунків – наявність спільних інтересів.
24. читає Клолдченко
Одна з її дочок – лінійна алгебра. Її я чомусь незлюбив найбільше… Викладач нормальний, практичні розумію, а от теорія… а що теорія… не можу я в’їхати в неї. Буду старатись наступні кілька днів вчитись. Я впевнений, що зможу вивчити необхідні параграфи.
25.Пісня (на мотив «Червона рута»)
Я не буду тебе більше смикать за коси
Дай задачку списать і цього буде досить
Я рівняння і сам розв язав би без муки
Тільки ти посміхнись і розсіється скука
Приспів
Складні задачі не рішають ледачі
формул стільки не можна заучить,повір
що ми не здатні, голова вже квадратна
І нема до сприймання вже сил
26.
На прощання хочу сказати вам таке. Кохайте! Адже кохання – одне з піднесених, шляхетних і прекрасних людських почуттів. Воно неповторне і вічне, як життя. Це найкраще з почуттів, виплеканих людством. Кохання панує над світом. Воно поза віком і часом. Адже в коханні - сила людини! Бережіть коханих, бійтесь їх образити, завдати їм болю, говоріть їм компліменти, кричіть їм про свою любов!
27.Звучить пісня Б.Окуджави “Пожелание друзьям”
Давайте восклицать, друг другом восхищаться
Высокопарных слов не стоит опасаться!
Давайте говорить друг другу комплименты –
Ведь это все любви счастливые моменты!
Давайте горевать и плакать откровенно
То вместе, то порознь, а то попеременно.
Не нужно придавать значение злословью-
Поскольку грусть всегда соседствует с любовью.
(виконують разом)
Комментариев нет:
Отправить комментарий